- іскристий
- [іскри/стией]
м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
іскристий — а, е. 1) Який сяє іскрами (у 1, 2 знач.); блискучий. || Пінявий, пінистий, шумливий. 2) перен. Яскравий, виразистий … Український тлумачний словник
іскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
голубувато-іскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злотоіскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зірчастий — а, е. 1) Формою схожий на зірку (у 3 знач.). || Блискучий, іскристий. 2) рідко. Те саме, що зоряний. •• Зірча/стий мак дикий мак … Український тлумачний словник
іскристість — тості, ж. Абстр. ім. до іскристий … Український тлумачний словник
іскристо — Присл. до іскристий … Український тлумачний словник
іскрявий — а, е, рідко. Те саме, що іскристий … Український тлумачний словник
іскряний — іскряна/, іскряне/, рідко. Те саме, що іскристий … Український тлумачний словник
роззолочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити. || роззоло/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою. || Іскристий (про вино) … Український тлумачний словник